вівторок, 19 липня 2011 р.

Я піду в далекі гори, на широкі полонини


 Перший день подорожі  простелився із Тернополя через Коломию, Пістинь у Шешори (де ми помочили ноги у Сріблястих водоспадах):


А далі ...
через Прокураву і Брустрів до Шепоту:

 

Насолодившись витворами самого Всевишнього, повернули назад і через Косів, Верховину зупинилися в Ільцях (ранкова кава ще смачніша, під споглядання ось такої   краси):


На другий день ми вернулися у Верховину де нас дорога повела на Замагорів, звідки пішим ходом на г.Зміїнську (1356,1) і хребтом на г.Ростицьку (1513,7) і далі на г.Скупову (1579,3):

 
 
 
 
 
 

Звідси відкривається чарівний вигляд на Чорногірський хребет:


На завершення дня проїхали через Кривопілля, Ворохту і Татарів до Паляниці (де власне і зустріла нас ніч і кіт Гриць) :



Зраночку на Буковель:
 
 
 
 

 Спустившися з Буковелі Через Татарів у Микуличин на Женецький водоспад Гук :

 
 

Ось така маленька подорож ...

3 коментарі:

  1. Згадав татове:

    Коли на гори я дивлюсь
    Думок нема
    І слів нема
    Я просто плачу і сміюсь...
    Не знаю, за що їх так кохаю
    Згадаю - і знов до них вертаю

    Вершин смарагдові вінки
    Ялиць безмежний хоровод
    Гривасті спінені хребти
    Чарують,
    По серці вік мандрують
    Сумую,
    Коли трембіт не чую.

    ВідповістиВидалити
  2. Оксана, к своему стыду, понял что читать не умею... Но места! М-м-мм!!! Загляденье, Сказка!!

    ВідповістиВидалити
  3. Краса... як давно я вже не була в горах. :(

    ВідповістиВидалити